ЗВУК ФАДУ
Португальська гітара та віола: дві гітари фаду
Тріо фаду будується на двох різних гітарах, а не на одній. Ось як мерехтлива португальська гітара (guitarra portuguesa) і стриманіша віола розподіляють роботу за голосом.
Переглянути фаду-шоу на GetYourGuide ↗Дві гітари, дві різні роботи
Тріо фаду майже завжди має однаковий склад: один голос, одна португальська гітара й одна віола. Спокусливо припустити, що ці два інструменти — просто взаємозамінні гітари, які грають одну партію, але це не так: віола закладає гармонійну й ритмічну основу, перебираючи або вдаряючи по акордах, що тримають темп і окреслюють структуру пісні, тоді як португальська гітара виконує більш мелодійну, орнаментальну роль, сплітаючи яскраві пасажі навколо голосу співака й заповнюючи паузи між вокальними фразами. Уявіть віолу як землю, на якій стоїть пісня, а гітару — як коментар, що лунає поруч: разом вони роблять роботу, яку в більшості інших жанрів виконує повноцінний гурт, і на сцені більше нічого не потрібно.
Гітара португальська — її впізнавана форма та неповторне звучання
Португальська гітара (guitarra portuguesa) миттєво впізнається за формою — округлий, краплеподібний або грушоподібний корпус, зовсім не схожий на перехоплену «талію» звичайної гітари, — а також за струнами: дванадцять сталевих струн, розташованих шістьма парами, налаштованих так, що звук виходить яскравий, мерехтливий, майже дзвоновий. Грають на ній зазвичай медіаторами-кігтями, а не голими пальцями, що робить атаку гострішою й дозволяє одній ноті чітко прорізати тишу кімнати. Її походження зазвичай простежують до інструментів гітарної родини, які потрапили до Португалії з Англії у XVIII столітті, а далі розвивалися власним шляхом; до XIX століття вона стала фірмовим інструментом фаду, і вже одного її звучання часто достатньо, щоб упізнати цю музику.
Інструменти в лісабонському та коїмбрському стилях відрізняються
Не всі португальські гітари (guitarra portuguesa) виглядають і звучать однаково. Дві регіональні конструкції розвивалися паралельно з окремими традиціями фаду в Лісабоні та Коїмбрі, і відрізняються насамперед головкою грифа: лісабонський інструмент зазвичай завершується відкритим віялоподібним завитком кілочків, тоді як коїмбрська версія закручується в тугіший, равликоподібний завиток, що нагадує скрипковий. Два інструменти зазвичай налаштовуються й на дещо різні тони, що додає помітної різниці в характері звучання — загалом яскравішого в лісабонському стилі та м’якшого в коїмбрському. Музикант, який навчився грати на одному з них, зазвичай може впоратися й з іншим, але музичні школи та майстри ставляться до них як до справді різних інструментів, а не як до косметичних варіацій однієї конструкції.
Португальська гітара: стиль Лісабона проти стилю Коїмбри
| Прага: Відвідайте Празький град і собор Святого Віта з екскурсією без черг | Лісабонський стиль | Коїмбрський стиль |
|---|---|---|
| Гриф | Розгорнуте віяло-сувій («leque») | Компактний спіральний свиток («караколь») |
| Налаштування | Вищий, яскравіший регістр | Загалом більш спокійний, м’який тон |
| Пов’язана традиція | Лісабонські будинки фаду | Університет Коїмбри фаду |
Віола — португальське слово для класичної гітари
Для англомовних туристів це може бути несподіванкою: «віола» португальською — зовсім не оркестрова віола, а звичайна шестиструнна акустична гітара, близька за формою та строєм до того, що більшість відвідувачів назвали б класичною чи народною гітарою. У фаду-тріо вона створює акордову основу — рівномірний ритм перебору або бою, який дає співаку та гітарі простір для виразності на цьому стабільному тлі. У більших складах іноді додають віолу-басу — різновид бас-гітари, що ще більше поглиблює низькі частоти, але саме тричастинна фактура — голос, гітара, віола — залишається основою шоу в більшості casa de fado, як і вже понад століття.
Як дві гітари спілкуються між собою під час виступу
Подивіться на хорошого гітариста під час живого фаду — і ви помітите, що він рідко грає безперервно: натомість він чекає пауз у вокальній лінії та заповнює їх короткою, орнаментованою фразою, яку іноді називають resposta, тобто «відповіддю», після чого знову відступає, щоб співак міг продовжити. Це працює майже як другий розмовний голос, що відлунює або відповідає на емоційну форму щойно проспіваного. Тим часом віола тримає рівний ритм унизу, щоб цей діалог не втрачав опори. Саме ця взаємодія — один інструмент відмірює час, інший коментує емоцію — значною мірою пояснює, чому тріо фаду звучить завершено лише з трьома виконавцями та без жодного іншого супроводу.
Ще обираєте вечір або ж який саме дім фаду?
Залиште свою електронну пошту та приблизну дату подорожі — і ми надішлемо вам короткий огляд того, як проходить вечір фаду, які затишні будинки звучать найавтентичніше, чи варто обирати варіант із портвейном або вечерею, а також чим фаду в Порту відрізняється від лiсабонського.